Колись тут не було ні хмарочосів, ні фонтанів – лише пустир, відомий як Козине болото. У XVIII–XIX століттях ця місцевість слугувала природним кордоном Києва, з оборонними валами та водяним млином.
У 1730-х роках тут з’явилися перші дерев'яні будинки, а вже у 1850-х – кам'яні. У 1869 році площа офіційно отримала назву Хрещатицька. Тоді тут вирувало життя: базар, циркові вистави, народні гуляння.
Людина, чиї заяви свого часу запускали найгучніші антикорупційні справи країни, сама пішла під варту без права застави за статтею про злочини проти основ національної безпеки, пише Олег Чеславський.
Поки на Теремках пиляли столітні дуби, у фейсбуці розгорнулася синхронна кампанія, учасники якої пояснювали киянам, що справжня загроза країні це не вирубка, а люди, які стоять перед пилкою. Аргумент у всіх один і той самий: активісти заважають відбудові, відлякують інвестиції і взагалі занадто добре живуть під захистом ЗСУ. Тим часом ділянка, довкола якої все відбувається, ще у 2019 році отримала статус парку відпочинку окремим рішенням Київради, пише Богдан Гдаль.
Суперечка навколо теплотраси на київських Теремках перейшла в юридичну площину, і саме там виявилося найцікавіше. Бо поки мерія доводить, що ніякого парку на спірній ділянці немає, документи Київради свідчать про протилежне. А головне, у цій історії з'явилися ще дві ділянки, доля яких може виявитися значно гіршою за вирубану лісосмугу.